Я казала тобі, що кохаю,
Що люблю, я кажу тобі.
Ти поводишься, мов не знаєш,
Мовз невірився в почутті.
Та чому ж ти мене знову мучиш?
Вразив душу болем мою.
Може очі мої вже наскучили?
Ти не любиш мене? Та чому?
Як нікого тебе покохала,
Недитяча моя любов.
Як без тебе жила, не знаю...
Зараз же — я в тумані мов.
Так збентежена та покинута,
Мабуть вже тепер не твоя.
"Та чия ж я?"— питаю стримано.
Не виходить. Плачу знов. Нечия .