Люди часто бывают одиноки, потому что строят стены, вместо мостов...
Стало на вулиці тихо,
Вітра майже нема,
Небо глибоко диха,
Вже поспішає весна.
Шепіт морозного сонця,
холод стає м*яким,
Ми стоємо в сторонці,
Ми споглядаєм за цим.
Диво із див природи,
Зміна у просторі - Мить.
Мандруєш уздовж дороги,
І губишся де-небудь.
Зима, та важка і синя,
Приспала навколо все.
Пальці мої здубілі
Мріють торкнутись дерев.
Відчути бузковий запах,
Віночки плести із кульбаб,
І мружитись від подяки,
Від того, що знов весна.
Вітра майже нема,
Небо глибоко диха,
Вже поспішає весна.
Шепіт морозного сонця,
холод стає м*яким,
Ми стоємо в сторонці,
Ми споглядаєм за цим.
Диво із див природи,
Зміна у просторі - Мить.
Мандруєш уздовж дороги,
І губишся де-небудь.
Зима, та важка і синя,
Приспала навколо все.
Пальці мої здубілі
Мріють торкнутись дерев.
Відчути бузковий запах,
Віночки плести із кульбаб,
І мружитись від подяки,
Від того, що знов весна.